Тема 4.1. Розлив та транспортування оброблених виноматеріалів та вин

Мета

навчальна: оволодіння знаннями щодо розливу та транспортування вин та виноматеріалів.

виховна: виховувати зацікавленість дисципліною, прагнення отримувати нові знання з теми.

розвиваюча: розвивати уміння користуватися всіма доступними джерелами знань.

План

1. Стандартні пляшки для вина.

2. Приймання та зберігання пляшок.

3. Миття та інспекція пустих пляшок, підготовлених до фасування.

4. Матеріали для закупорювання та зовнішнього оформлення ординарних та марочних вин.

5. Контрольна фракція та подача вина до напорного відділення для розливу у пляшки.

6. Способи розливу вина у пляшки: холодний, холодно-стерильний, гарячий.

7. Способи наповнення пляшок: за рівнем за об’ємом.

8. Контроль наливання у пляшки, закупорювання, інспекція.

9. Товарне оформлення пляшок за вином.

10. Зберігання пляшок з вином на складі готової продукції.

11. Гарантійні обов’язкові терміни стабільності вина в торговій мережі.

12. Транспортування оброблених виноматеріалів.

13.Температурний режим при перевезенні виноматеріалів та вин.

14. Засоби для транспортування.

15.Оформлення документації на виноматеріали при відвантаженні.

16. Правила приймання продукції

17. Транспортування вин

Література

1. Валуйко Г.Г. Технологія вина: підручник для студентів вищих навчальних закладів / Г.Г. Валуйко, В.А. Домарецький, В.О. Загоруйко. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 592 с.

2. Мальцев П.М. Общая технология бродильных производств: Учебник для студентов высших учебных заведений /П.М. Мальцев. – М.: Пищ. пром-сть, 1980. – 560 с.

3. Виноградарство і виноробство: Навч. посібник /Ф.І. Малик, В.А. Домарецький, В.М. Ісаєнко та ін. – К.: ІСД0, 1994. –304 с.

4. Справочник по виноделию /Под. ред. Г.Г. Валуйко. – М.: Агропромиздат, 1985. – 447 с.

5. ДСТУ 4806:2007 «ВИНА Загальні технічні умови»

6. Правила перевезення швидкопсувних вантажів / Затверджені Наказом Міністерства транспорту України  N 873 від  09.12.2002р.

1. Стандартні пляшки для вина

Для виноградних вин – використовують різноманітну скляну тару, а також пакети з комбінованих пакувальних матеріалів, які стали альтернативою скляним пляшкам, у деяких країнах – дерев’яну тару невеликої місткості і бутилі плетені місткістю до 5 дм3, частину вина розливають у ПЕТ-пляшки. Вино, яке розливають у пакети, важко оцінити за станом товарного вигляду і наявними дефектами.

Скляні пляшки випускають місткістю від 0,2 (сувенірні) до 3 дм3 звичайних і дедалі привабливіших фігурних форм (форма скрипки, серцеподібні та ін.).

Для більшості вин використовують забарвлені пляшки від світло- до темно-зеленого кольору. Поліпшується дизайн фасувальної тари і збільшується різноманітність оформлення пляшок широкою гамою етикеток.

Скло повинно бути термостійким, хімічно стійким, міцним. Пляшки для тихих вин повинні витримуватися без руйнування протягом 5 сек внутрішній тиск не менше 0,4 МПа.

Основні сучасні винні ємності такі:

1. Бордоський винні пляшки – в таких можна зустріти мерло, каберне совіньйон та інші класичні вина. Бордоський пляшки мають трохи увігнуте дно і виражені «плічка». І круті «плічка», та жолобок на денці невипадковий — він зроблений для того, щоб зібрати осад і не допустити його в бокали. Пляшки цього типу можуть бути прозорими і зеленими.

2. Бургундські пляшки. На відміну від бордоських бургундські пляшки мають більш похилі «плічка». Традиційно вони виготовляються із зеленого скла, але є і прозорі екземпляри, і навіть коричневі. В бургундських пляшках можна побачити шардоне, піно нуар і інші білі і червоні вина.

3. Пляшки «Флейта» або рейнська – високі, витягнуті з дуже похилими «плічками». Виготовляються з коричневого та зеленого скла. Зазвичай в таких продаються десертні вина та вино з виноградного сорту рислінг.

4. Пляшки для ігристих і шампанських вин – відрізняються товстими стінками, похилими «плічками» і увігнутим дном. Зазвичай пляшки для ігристих вин, що виробляються з зеленого скла, але є і прозорі.

Крім циліндричних винних пляшок існують і інші:

– винна пляшка «боксбойтель» – широка пляшка з похилими «плічками» і плоскими сторонами для етикетки, контретикетки, що нагадує своїм виглядом бурдюк. В такі пляшки розливається ледь не половина французьких вин.

– фьяска – традиційна італійська пляшка для К’янті, має краплеподібну форму і зовні оплетена соломою.

– буддель – трикутна пляшка для деяких німецьких марок вин;

– провансальська – пляшка у вигляді амфори.

Вина розливають у скляні пляшки за ДСТУ ГОСТ 10117.1, ДСТУ ГОСТ 10117.2, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла, глазурованої кераміки або дерева, упаковку типу «Tetra-Pak» та «Bag in box».

Розлив вина проводять у тару (посуд) місткістю 0,05 дм³, 0,1 дм³, 0,2 дм³, 0,25 дм³, 0,275 дм³, 0,35 дм³, 0,375 дм³, 0,4 дм³, 0,45 дм³, 0,5 дм³, 0,61 дм³, 0,68 дм³, 0,7 дм³, 0,75 дм³, 0,8 дм³, 1,0 дм³ і більше. Розлив столових сухих та кріплених вин здійснюють також у тару (посуд) місткістю від 50 дм³ до 600 дм³, виготовлену із матеріалів, дозволених до контакту з винами.

2. Приймання та зберігання пляшок.

Нові плішки склозаводи відвантажують у пакетах, обв’язані у два ряди проволокою, в контейнерах, пакетах-піддонах.

Застосування пакетів-дозволяє механізувати і автоматизувати зборку і розбирання пакетів, механізувати вантажні операції і скоротити бій пляшок в 8 разів в порівнянні з транспортуванням в пакетах, що обв’язали дротом. Пляшки, вживані, транспортують в ящиках, контейнерах і пакетах-піддонах.

Враховують пляшки в штуках по типах і їх місткості, а з механічними ушкодженнями бракують. Зберігають в штабелях в закритих складах, під навісами і на обгороджених майданчиках. Подають в цех розливу через лічильник.

Нові і оборотні пляшки поступають на підприємства забрудненими. У нових виявляються частки скла, пил, спори мікроорганізмів. Усередині пляшок, вживаних, містяться мікроорганізми, пил, на зовнішній поверхні – етикетки, клей і пил.

Для видалення забруднень з внутрішньою і зовнішньою поверхонь пляшок їх миють.

Для вилучення пляшок із ящиків використовують машини типу Б3-ОИ2А продуктивністю 600, 1200 та 1800 ящиків за годину. Машина використовується в лініях упакування рідкої продукції продуктивністю 6000 пляшок за годину. У залежності від виконання машина призначена для роботи з пляшками місткістю 500, 700 і 330 см3.

Для укладання пляшок у ящики використовують машини типу Б3-ОУ2А продуктивністю 600, 1200 та 1800 ящиків за годину.

3. Миття та інспекція пустих пляшок, підготовлених до фасування.

Миття пляшок включає наступні процеси: процес відмочування (змочування, набрякання, пептизація і емульгування речовин на поверхні скла); хімічна дія миючих засобів на забруднення на склі; гідродинамічна дія миючих розчинів на поверхню скла.

Для миття пляшок застосовують 1,5-3,5 %-вий розчин каустичної соди. Каустична сода поступає на підприємства у вигляді твердої маси в металевих барабанах або у вигляді розчину в цистернах. Твердий каустик марки А містить 95- 96% їдкого натру, а рідкий марок А, Би, В, Г – 42-43 % їдкий натр.

Твердий каустик розчиняють у воді в спеціальних баках з підігріванням пором. У міру забруднення і зниження концентрації розчину лугу в процесі миття пляшок до 1 % його регенерують, тобто. відстоюють, фільтрують через пісочні фільтри і доводять концентрацію до прийнятої. Регенерація відпрацьованих розчинів дозволяє понизити витрату каустичної соди на 10-15%. Лужний розчин обмилює жирові забруднення, перетворюючи їх на розчинне мило. У розчин луги додають поверхнево-активні речовини (ПАР) і фосфати. ПАВ знижують поверхневе натягнення води і сприяють кращому її проникненню між забрудненнями і поверхнею скла. Фосфати зм'якшують воду, переводячи іони кальцію і магнію у водорозчинні.

Режим миття пляшок наступний: зовнішнє обмивання на столі завантаження водою температурою 25-30°С протягом 30 сек; зовнішнє обмивання пляшок водою (40-45°С) – 15,5 сек; відмочування забруднень і відмокання етикеток розчином лугу (50-60°С) в першій ванні – 3 хв 12 сек; злив розчину з пляшок і змивання етикеток розчином лугу; відмочування лужним розчином (70-80°С) – 3 хв 20 сек в другій ванні; злив розчину з пляшок і шприцеванння розчином лугу (75-80°С) – 11 сек; триразове шприцевание розчином лугу (60-65°С) – 27 сек; шприцеванння зм'якшеною водою (40-45°С) – 22 сек; 25°С – 22 сек; 10-15°С – 11 сек для холодного розливу; триразове шприцевання водою (40-45°С) для гарячого розливу.

Промиті пляшки контролюють перед світловим екраном. Вони повинні мати блискучі внутрішню і зовнішню поверхні, без крапель води, плям, матового нальоту, залишків етикеток, клею, волокон, без тріщин, сколов і щербин.

Для миття пляшок у виноробстві виготовляють і використовують машини таких марок: Б3-МБА-1,5; АМ2МЕ-3М; АММ-6; Б3-АМЕ-6;АММ-12; ВМВ-18, які входять до складу ліній продуктивністю 1500, 3000, 6000, 12000 та 18000 пляшок за годину.

Для миття пляшок у лініях розливу малої продуктивності використовують машини для миття пляшок типу Б3- МБА-1,5.

Технічна характеристика машини для миття пляшок Б3-МБА-1,5

Продуктивність технічна, пляшок/год...................... 1500

Місткість пляшок, см3.............................................. 0,33-0,7

Витрата:

води, м3/год .............................................................1,5

пари, кг/год ..............................................................120

Габаритні розміри, мм ...................................4450х2650х2550

Маса, кг ........................................................................ 6200

Технічна характеристика машини для миття пляшок Б3-АМ2Е-3М

Продуктивність, пляшок/год ................................3000

Кількість носіїв пляшок ........................................102

Кількість гнізд у касеті ..........................................16

Потужність електродвигунів, кВт ........................16,4

Габарити, мм....................................................6165х3000х2670

Маса, кг .....................................................................9400

Технічна характеристика машини для миття пляшок АММ-6

Продуктивність технічна, пляшок/год...................... 6400

Кількість носіїв пляшок ............................................... 118

Місткість пляшок, см3................................................ 250-700

Кількість гнізд у касеті .................................................... 16

Потужність електродвигунів, кВт .................................. 17,5

Габарити, мм ............................................................ 6195х3015х2670

Маса, кг............................................................................. 15700

4. Матеріали для закупорювання та зовнішнього оформлення ординарних та марочних вин.

Вина закупорюють корковими пробками згідно з ГОСТ 5541, поліетиленовими пробками згідно з чинними нормативними документами. Допускається закупорювання ординарних вин іншими закупорювальними засобами, дозволеними для використання центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я України.

Закупорювання пляшок здійснюють корковими пробками, алюмінієвими ковпачками з перфорацією, поліетиленовими пробками, алюмінієвими ковпачками типу «алка». Колекційні вина закупорюють тільки корковими пробками. Ординарні вина в основному закупорюють поліетиленовими пробками чи алюмінієвими ковпачками типу «алка».

Для видалення мікроорганізмів, здатних модифікувати аромат вина, застосовують відповідні способи обробки корків.

На шийки пляшок, закупорених корковими або поліетиленовими пробками, а також додатково обкатаних під час пастеризації вина алюмінієвими ковпачками, щільно накладають металеві чи пластикові ковпачки. Для ординарних вин ці ковпачки необов'язкові. Для колекційних вин можуть обсмолювати вінчик шийки пляшки з відбитком печатки заводу-виробника. Пляшки з колекційними винами і винами контрольованих назв за походженням перед пакуванням повністю обгортають папером чи целофаном. Ординарні вина обгортають тільки паперовим полеком.

Для проведення операцій розливу й закупорки напоїв у одній машині монтуються фасувальна і закупорювальна машини, які називають моноблоками. Такі машини мають ряд переваг у компонуванні, масі, займаній площі в порівнянні з використанням окремих машин для розливу й закупорювання пляшок.

Упаковують пляшки з вином у дощані нерозбірні ящики з негофрованого картону, пластмасові багато обігові ящики, контейнери і тару-устаткування. Вина колекційні і контрольованих назв за походженням упаковують в ящики з гофрованого картону чи в художньо оформлені сувенірні коробки, в які кладуть анотацію щодо зберігання цих вин, а для колекційних вин вказують також правила поводження з вином під час його вживання.

5. Контрольна фракція та подача вина до напірного відділення для розливу у пляшки.

Для розливу й закупорювання вин, слабоалкогольних напоїв, соків використовуються вітчизняні фасувально-закупорювальні машини марок ЛПМ2-610В.1.Б3-ВРК/3.

Машина БЗ-ВРК/3 призначена для розливу за рівнем і закупорюванням поліетиленовою пробкою, алюмінієвим чи гвинтовим ковпачком. Ця машина має модифікацію, що випускається під маркою Б3-ВФБ/3 і призначену для розливу по об‘єму вина в пляшки з закупорюванням їх поліетиленовими пробками, продуктивністю 6000 пляшок/год.

Для гарячого розливу і закупорювання тихих вин поліетиленовою пробкою, що охоплює горлечко, використовуються компактні моноблоки фірм ФРН і Франції. Фірма Seitz поставляє разливно-закупорювальні моноблоки «Компакта D 40/5 РК» і «Компакта F 40/8 РК» продуктивністю 6000 і 8000 пляшок/год. Виробляється також потрійний моноблок «Компакта F 40/8/8  NK/PK», призначений для розливу і закупорювання корковими і поліетиленовими пробками. Продуктивність машини 8000 пляшок/год. Фірма La Girondine (Франція) поставляє фасувально-закупорювальні моноблоки «Космос 32/8» і «Космос 56/12» продуктивністю 6000 і 12000 пляшок/год. Фірмою розроблений і виготовляється також потрійний моноблок «Космос 32/8-6», що використовується для гарячого розливу тихих вин і закупорювання їх поліетиленовими і корковими пробками. Продуктивність моноблоку -8000 пляшок/год.

6. Способи розливу вина у пляшки: холодний, холодно-стерильний, гарячий.

Готові напівсухі и напівсолодкі вина розливають в пляшки різними способами, які виключають інфікування вина і доступ до нього повітря: на лініях гарячого або стерильного розливу, з використанням пляшкової пастеризації, з уведенням сорбінової і сірчистої кислот.

Для забезпечення стабільності готових столових вин, які містять цукор, зазвичай використовують пляшкову пастеризацію або гарячий розлив. Розлив вина при температурі 55-60°С у підігріті до 50°С пляшки забезпечує достатню стабільність продукту і зручніший у виробництві, ніж пляшкова пастеризація.

Відомий також холодний стерильний розлив, який гарантує стабільність вин тільки при повному виключенні інфекції ззовні, що важко забезпечити у виробничих умовах.

Розлив вина проводять гарячим або холодним способом.

Холодний спосіб поділяється на два варіанти: розлив з стерилізуючої фільтрацією і без стерилізуючій фільтрації. Стерильність вина при збереженні його складу та органолептичних властивостей, забезпечується холодним розливом.

У країнах з розвиненим виноробством гарячий розлив практично повністю витіснено стерильним розливом вин з високоякісних витриманих виноматеріалів, а також натуральних сухих, напівсухих і напівсолодких вин. 

Стерильний розлив припускає високий санітарно-гігієнічний рівень виробництва, ретельну стерилізацію обладнання, вінопроводов, пляшок, пробок і всіх допоміжних матеріалів, що знаходяться в контакті з вином. Особливу увагу при цьому звертають на використання знепліднювати фільтрів, сучасних ополіскувачів пляшок, а також розливних і закупорочних автоматів, забезпечених спеціальними пристроями для стерилізації.

Виключно велике при цьому значення остаточного фільтрування перед розливом. Середній розмір клітини винних дріжджів знаходиться в межах (5...6) х (3...6) мкм, а бактеріальні клітини значно менше – (1,5...0,6) х 0,3 мкм, тому видалення з вина мікроорганізмів важко. Для знепліднювати (стерильного) фільтрації застосовують фільтри з пластинками, розмір глибинних пір яких становить 0,8...0,2 мкм. Правильно підібрана марка фільтрів з використанням при їх виготовленні певних сортів кизельгуру та перліту, целюлози, спінених гідрофільних матеріалів (нейлону і ін), а також фільтр-картону з відповідним розміром пор забезпечує оптимальне співвідношення між «ситовим ефектом» і адсорбційним дією матеріалу, дає можливість видаляти з вина мікробні клітини та інші суспензії. Найбільш ефективна мембранна фільтрація – надійний спосіб видалення мікроорганізмів і суспензій з будь-яких субстратів. З її допомогою з вина видаляють не тільки мікроорганізми, а й багато небажані включення. Вино попередньо фільтрують через пластинчасті або свічкові, а потім через мембранні фільтри.

7. Способи наповнення пляшок: за рівнем за об’ємом.

Виноматеріали розливають з мінімальним доступом кисню і з цією метою струмінь виноматеріалів направляють на стінки пляшок. Застосовують два способи наповнення пляшок вином: за рівнем і за об'ємом.

При наповненні пляшок за рівнем в них залишається повітряна камера в меншому об'ємі, чим при наповненні за об'ємом, і вино менше окислюється. Розлив за рівнем застосовують для марочних вин. Перевитрата вина при наповненні пляшок за рівнем  складає до 7 см3. Міру наповнення пляшок вином контролюють. При наповненні пляшок відстань від верхнього краю вінчика до поверхні вина в пляшках місткістю 700 см3 повинно складати 40-50 мм.

При розливу за об’ємом допускається відхилення в окремих пляшках місткістю 700 см3±5 см3, а в пробі у кількості 25 пляшок місткістю 700 см3 відхилення не повинне перевищувати ±3,0 см3. Кількість вина в пляшках заміряють мірними колбами і циліндрами при температурі 20 °С.

8. Контроль наливання у пляшки, закупорювання, інспекція.

До розливу в пляшки допускаються тільки ті вина, які відповідають встановленим вимогам за якістю і кондиціям. Перед подачею вина на розлив роблять його хімічний аналіз за показниками, передбаченими для вин цього типу. У усіх випадках обов'язково визначають зміст наступних компонентів: етилового спирту, цукру, кислот, що титрують, летких кислот (у перерахунку на оцтову кислоту), сірчистої кислоти (загальною і вільною). Максимально допустимі відхилення (якщо вони не обумовлені спеціально) не повинні перевищувати за змістом: спирту ±0,5 % про., цукру (за винятком сухих вин) ±0,5 г на 100 мл, кислот ±, що титрують, 2 гл. Зміст летких кислот не повинен перевищувати в білих винах не старше за один рік 1,2 г/л, червоних - 1,5 г/л, у витриманих білих - 1,5 г/л, червоних, - 1,75 г/л.

Окрім хімічного складу контролюють колір л прозорість вина. За кольором вино повинне повністю відповідати вимогам, що пред'являються до цього його типу і марки. Розливу підлягає вино, що має повну прозорість з блиском.

Обов'язковою є також органолептична оцінка провина, яку проводить дегустаційна комісія заводу. Для вин встановлені мінімальні бали дегустаційної оцінки, нижче за яких вина вважаються неякісними і не допускаються до розливу і випуску.

Найважливішою вимогою, що пред’являється до вина, що розливається в пляшки, є його розливостійкості. Вино має бути стійким до дії повітря, змін температури, мати достатню стабільність до помутнінь фізико-хімічної і біологічної природи. Для встановлення розливостійкості вина проводять випробування на схильність до помутнінь білкового, поли фенольного, кристалічного і полісахаридного характеру, до металевих і оксидазному касам відповідно до методики. Перевірка на розливостійкість кожній партій вина перед розливом обов'язкова в усіх випадках.

Вина, що підлягають розливу, піддають також мікробіологічному контролю. Для цього 10 мл вина, узяті з середньої проби кожної місткості, центрифугують 5-10 мін при частоті обертання ротора 3 тис. об/мін і осідань мікроскопують. Вино допускається до розливу, якщо у полі зору мікроскопа виявляється не більше 2 клітин мікроорганізмів.

9 .Товарне оформлення пляшок з вином.

 

Маркування вина здійснюють на художньо оформлених етикетках і містить код підприємства-виробника, товарний знак за його наявності, назву вина, місткість пляшки (л), назву держави, відомства, управління чи об’єднання, вміст спирту (% об.), цукристість, крім сухого вина (% мас. або г/л), позначення стандарту, номера ліцензії, дати розливу (на звороті етикетки) і національного знака відповідності.

На шийку пляшки з марочним вином наклеюють кольєретку із зазначенням терміну витримування і назви «марочне». Стандарт допускає поєднання етикетки з кольєреткою.

На пляшках з колекційними винами повинен бути наклеєний додатковий ярлик із зазначенням «колекційне, додатково витримане у колекції…років». На шийку пляшки з колекційним вином наклеюють кольєретку із зазначенням року врожаю винограду, з якого виготовлено вино.

Для вин контрольованих назв за походженням на етикетці також зазначають: «вино контрольованих назв за походженням». Пляшку забезпечують контретикеткою, на якій зображено схему району, де виготовлено вино, із позначенням виноградних ділянок.

Деякі торгові марки мають об'ємне тиснення товарного знака на пляшці й етикетці.

На ящиках наносять назву вина, дані про кількість пляшок, їхню місткість і дату пакування: рік, місяць, число.

Для наклеювання етикеток і кольєреток використовують клей декстрин чи метил целюлоза.

Декстриновий клей готують на гарячій воді 60-55оС упродовж 12 годин. Пляшки подаються у склад готової продукції, де вони повинні бути обгорнені папером. Пляшки розміщуються у ящик по 12 або 20 штук.

10. Зберігання пляшок з вином на складі готової продукції.

Зберігати вина на складі готової продукції потрібно у вентильованих приміщеннях, які не мають побічного запаху за температури від 8 до 16°С, напівсолодкі і напівсухі – від 2 до 8°С, вермути – від 10 до 20°С і відносної вологості повітря не вище 85%.

На вимогу споживача можна встановлювати і триваліші терміни зберігання вин.

Зберігати пляшки з вином завжди необхідно в лежачому положенні, щоб пробки їх завжди змочувалися вином з внутрішньої сторони. Тільки за цієї умови пробки завжди залишаються цілком пружними і щільно закупорюють пляшки. При зберіганні же пляшок вина сторч пробки швидко пересихають, зіщулюються, і закупорювання пляшок стає нещільної.

При зберіганні вина в пляшках, з метою витримки вина, температура підвалу має особливо важливе значення для успіху освіти у вині букета. У цих випадках, якщо немає в господарстві підвалу або іншого приміщення з відповідною вищевказаної температурою, або вона в ньому не тримається завжди однаковою, то тоді для витримки і довготривалого зберігання вина в пляшках викопують в підвалі, підпілля або землянці, якщо вони, звичайно, сухі і незатоплюваній весняній або ґрунтової водою, і якщо знаходяться на високому місці, яму глибиною в 1-1,5 метра і достатніх розмірів, щоб помістити всі пляшки.

Молоді вина на експорт не поставляють.

На колекційні вина терміни зберігання не встановлюють.

Вина, в яких після закінчення термінів зберігання не з’явилося помутніння чи видимого осаду, придатні для подальшого зберігання та реалізації.

11. Гарантійні обов’язкові терміни стабільності вина в торговій мережі.

Гарантійні терміни зберігання вин установлюють із дня їх розливу:

– вина столові ординарні, в т.ч. молоді – 3 місяці;

– вина кріплені ординарні, столові марочні – 4 місяці;

– вина кріплені марочні – 5 місяців;

– вина столові контрольованих найменувань – 6 місяців;

– вина кріплені контрольованих найменувань – 12 місяців.

Гарантійні терміни зберігання вин, які встановлені цим стандартом, є мінімальними термінами, протягом яких виробник несе відповідальність за невідповідність показників якості продукції нормативним вимогам, і не є термінами придатності вин до споживання.

Виробники вин мають право встановлювати власні гарантійні терміни зберігання вин, які перевищують мінімальні гарантійні терміни, встановлені цим стандартом, з обов’язковою відповідальністю за відповідність їх якості нормативним вимогам. Власні гарантійні терміни повинні бути внесені у розроблені виробником технологічні інструкції на окремі найменування продукції, які затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з сільського господарства у встановленому порядку.

У разі відвантаження на експорт гарантійні терміни зберігання вин, які розлиті у пляшки, повинні відповідати вимогам контракту.

12. Транспортування оброблених виноматеріалів.

Для транспортування і зберігання вин важливе значення має тара дерев'яна, а в деяких випадках і комбінована. Найбільш поширені – дерев’яні бочки місткістю від 50 до 200 дм3 і бути – 2,5 тис. дм3. Кращими вважають бочки дубові і букові.

При транспортуванні виноматеріали охороняють від доступу кисню, збагачення металами, від замерзання. Для захисту виноматеріалу від кисню транспортну тару рекомендують заповнювати за допомогою шланга, зануреного до дня ємності, а перевозити з герметично закритими і запломбованим и люками. Для попередження збагачення виноматеріалів металами застосовують транспортні ємності із нержавіючої сталі чи стальні та емальовані.

Для транспортування виноматеріалів використовують автомобільні цистерні, вагони-цистерни та залізничні цистерни-термоси. Автоцистерни серії ВЦПП виготовляють із нержавіючої сталі, з двома секціями, з термоізоляцією, місткістю 600, 700, 800 и 1000 дал.

13. Температурний режим при перевезенні виноматеріалів та вин.

При перевезенні ординарних виноматеріалів і вин рекомендується дотримувати наступний температурний режим: для столових – не нижче мінус 3 і не вище плюс 20 °С; для кріплених – не нижче мінус 6 і не вище плюс 20 °С. Для перевезення марочних виноматеріалів і вин необхідно дотримувати температурний режим в межах 6-18 °С.

У зимовий період температура вина при наливанні у цистерни має бути не нижче +8 °С, а в літній – не вище +15 °С.  

14. Засоби для транспортування.

Вина виноградні міцні, сухі (крім шампанського) та плодово-ягідні перевозяться в бочках або пляшках, упакованих у ящики дерев'яні, полімерні або з гофрованого картону, пакетах «тетра-пак», обтягнутих міцною термостійкою плівкою. Не дозволяється відвантаження вина в бочках, які протікають.

На бажання відправника вино в бочках у зимовий період перевозиться у рефрижераторних  вагонах з опаленням або в режимі «термос» та у вагонах-термосах.

Виноградні вина перевозяться також у спеціальних ізотермічних вагонах-цистернах або цистернах-термосах у супроводі провідників відправника.

15. Оформлення документації на виноматеріали при відвантаженні.

Відвантаження оформляється актом про відвантаження і приймання, посвідченням про якість, актом про відбір середньої проби. Разом з виноматеріалом відправляють дві пляшки з середніми пробами.

При прийманні утримувачем виноматеріалу комісія перевіряє справність цистерни, замкових пристроїв, пломб; перевіряють якісні показники виноматеріалів і визначають їх об’єм.

Облік вина при прийманні ведуть по кількості пляшок. Контролюють прозорість вина в пляшках і відсутність сторонніх включень.

16. Правила приймання продукції

Приймання продукції здійснюється відповідно з ГОСТ 14137. Вина приймають партіями. Партією вважають будь-яку кількість вина, виготовлену одним підприємством, одного найменування, оформленою одним документом про якість з зазначенням органолептичних та фізико-хімічних характеристик продукції.

Кожна партія ординарних сухих столових вин повинна супроводжуватися документами встановленої форми, які свідчать про його якість, та сертифікатом відповідності.

Перевірку якості готової продукції здійснюють відповідно до ДСТУ 4806 та Правилами перевезення швидкопсувних вантажів N 873 від  09.12.2002р.

17. Транспортування вин

Транспортують вина в різній тарі в критих транспортних засобах з дотриманням температурних умов, які забезпечували б температуру напою від 8 до 18°С, а напівсолодких і напівсухих – від мінус 2 до 8°С. Під час перевезення в межах міста можна транспортувати вино у відкритих транспортних засобах із захистом продукції від атмосферних опадів. Транспортування вин столових і кріплених ординарних у спеціалізовані торгівельні підприємства для продажу на розлив здійснюють в автоцистернах, дубових бочках, а також у бочках, виготовлених з нержавіючої сталі чи титану, місткістю до 200 дм3.

У разі перевезення вина у режимі «термос» відправник зазначає про це в накладній у графі «Заяви та відмітки  відправника». Для запобігання розриву бочок при замерзанні їх заливають на 85-90% ємності.

Шампанське перевозиться у пляшках, упакованих у ящики з гофрованого картону або дерев'яні.

Шампанське, яке  пройшло теплову обробку, при  температурі зовнішнього повітря в  пункті  завантаження  вище +30°С та нижче 0 °С перевозиться в ізотермічних вагонах. При температурі від 0°С до +30°С дозволяється його перевезення також у критих вагонах та універсальних контейнерах.

Шампанське, яке не пройшло теплової обробки, у всі періоди року перевозиться в ізотермічних вагонах.

Температура шампанського при завантаженні в ізотермічні вагони для перевезення без охолодження (опалення) в зимовий період має бути не нижчою +16°С.